Домашнє насильство

          ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: форми, причини, наслідки.

За статистикою, оприлюдненою міністеркою соціальної політики Юлією Соколовською на Міжнародному форумі UNFPA “Україна на шляху до подолання домашнього та гендерно зумовленого насильства”, кожна пʼята жінка в Україні потерпала від насильства. І хоча від цього також страждають діти, чоловіки, люди похилого віку, проте 90% постраждалих від насильства – саме жінки.

Усі чотири форми насильства: сексуальне, фізичне, психологічне та економічне – мають різні наслідки для постраждалих, суспільства та економіки. Суспільне розбиралось, якими є причини цих проявів та до чого можуть призвести наслідки.  За інформацією ПРООН, від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів людей, а щороку гине близько 600 жінок.

Які форми домашнього насильства розрізняють

Що стосується фізичного насильства, то воно виникає в різних формах, таких як бійки, напади та знущання. Також багато таких випадків залишаються невідомими через страх постраждалих перед розкриттям інциденту чи бойових репресій. "Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті – все це і багато іншого є фізичним насильством.

Психологічне насильство, хоч і не завдає фізичних травм, проте має серйозні наслідки для постраждалих. Воно може включати знущання, маніпулювання, ізоляцію та психологічний тиск. Самі ж постраждалі від насильства можуть відчувати тривогу, депресію, втрату самооцінки та інші психологічні проблеми, що впливають на їхнє фізичне та душевне здоров’я.

Сексуальне насильство – одне з найбільш загрозливих форм насильства, яке залишає вразливих людей з травмами на довгий час. В Україні воно зустрічається у різних проявах, включаючи насильство в сім’ї, домашнє насильство, сексуальну торгівлю та зґвалтування.

Ще однією формою насильства є економічне. В Україні воно може бути поширеним стосовно жінок, людей з інвалідністю, старших людей та інших вразливих груп населення. Водночас від цієї форми насильства можуть потерпати будь-які члени родини: чоловік може не давати гроші дружині на засоби гігієни чи на продукти, мати може не купувати одяг по сезону чи необхідні для дитини речі, онук може відбирати пенсію у бабусі тощо.

"В цьому випадку варто розрізняти, де відбувається насильство, бо якщо чоловік відмовляє дружині у купівлі чергової шуби – це не економічне насильство. Але якщо є заборона навчатися, працювати, купувати речі життєвої необхідності, коли залишають без медичної допомоги тощо – це ознака економічного насильства.

Якими можуть бути причини

    Закон про запобігання протидії домашньому насильству в Україні "досить непоганий": він загальний і визначає права осіб, які постраждали.

"Тут більше проблема не в самому законодавстві, а в практиці реалізації, адже специфіка домашнього насильства – це справи за закритими дверима. Тобто там немає свідків, а свідками і постраждалими є діти. Так свідчить судова практика, що дуже багато випадків виправдування осіб, тому що матеріали, які складаються, вони складені неналежним чином. Немає свідків і особа уникає відповідальності".

Наслідки домашнього насильства

Наслідки домашнього насильства можуть відрізнятися в залежності від форми чи форм насильства, які скоювали. Залишитись може психологічна травма, особливо якщо таку завдали у дитячому віці.

"Психотравма, звісно, вплине на формування психіки, особистості, на занижену самооцінку, власну цінність, на відсутність відчуття безпеки, бо сім’я і дім – це місце, де має бути безпечно. Внаслідок насильства людина може бути схильна до маніпуляцій, порушення особистих кордонів, в людини можуть сформуватися розлад особистості або тривожний чи тривожно депресивний розлад, депресія. У тих, хто постраждав від домашнього насильства, може з’явитись відчуття провини: їх може турбувати думка, що

Насильство під час війни

У зв’язку з війною в Україні змінилася ситуація щодо фізичного насильства, адже наше суспільство стало більш терпимим. "Ми опинилися в певній ситуації, коли насильство стало для нас нормою. Кожного дня люди страждають від ракет, окупації..

Стамбульська конвенція

20 червня 2022 року Верховна Рада ратифікувала "Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами", відому як "Стамбульська конвенція".

Адвокатка Ольга Шминдрук пояснила, що "Стамбульська конвенція" визначає загальні положення недопустимості дискримінації за гендерною ознакою, певні механізми протидії, основні моменти, які вчать про захист і підтримку, про профілактику, про навчання.

"Якщо чесно, я не бачу чогось поганого в цій конвенції, єдине, я би все-таки внесла зміни. Адже від домашнього насильства страждають не лише жінки, і тому цей фокус, що гендер – це не про жінку та гендер – це про соціальні ролі. Тобто це про рівність, і тут мають бути однаково захищені і жінки, і чоловіки, і діти", – додала адвокатка.

Адвокат Сергій Гула на своєму каналі в YouTube розповів: ратифікація "Стамбульської конвенції" мало що може змінити для українців, оскільки законодавство країни і раніше мало безліч інструментів для запобігання та подолання домашнього насильства.

"Стамбульська конвенція" не передбачає жодних конкретних механізмів захисту жінок від домашнього насильства. До того ж на сьогодні в Україні діють окремі закони, які значно ширші, серйозніші і мають дієвий механізм щодо протидії домашньому насильству. Зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення і зміни в Кримінальний процесуальний кодекс передбачили особливу відповідальність, тобто ще конвенції ніхто не бачив, а вже наші кодекси регулювали та регулюють це питання", – зазначив адвокат.